паралічний
ПАРА́ЛІЧНИЙ, а, с.
1. Прикм. до пара́ліч.
Паралічний стан.
2. Хворий на параліч.
Паралічна рука;
// у знач. ім. пара́лічний, ного, ч.; пара́лічна, ної, ж. Людина, хвора на параліч.
Найспесивіша й найзамурзаніша юрба жебраків, яка будь-коли ходила по землі. Шаріат дозволяв жебрати старим, бідним, сліпим, паралічним (П. Загребельний);
Паралічний лежить більше року.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паралічний — пара́лічний прикметник Орфографічний словник української мови
- паралічний — -а, -е. 1》 Прикм. до параліч. 2》 Хворий на параліч. Паралічна рука. || у знач. ім. паралічний, -ного, ч.; паралічна, -ної, ж. Людина, хвора па параліч. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паралічний — ПАРА́ЛІЧНИЙ, а, с. 1. Прикм. до пара́ліч. 2. Хворий на параліч. Паралічна рука; // у знач. ім. пара́лічний, ного, ч.; пара́лічна, ної, ж. Людина, хвора на параліч. Словник української мови в 11 томах