1. Словник української мови в 11 томах

паралічний

ПАРА́ЛІЧНИЙ, а, с.

1. Прикм. до пара́ліч.

2. Хворий на параліч.

Паралічна рука;

// у знач. ім. пара́лічний, ного, ч.; пара́лічна, ної, ж. Людина, хвора на параліч.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паралічний — пара́лічний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. паралічний — -а, -е. 1》 Прикм. до параліч. 2》 Хворий на параліч. Паралічна рука. || у знач. ім. паралічний, -ного, ч.; паралічна, -ної, ж. Людина, хвора па параліч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паралічний — ПАРА́ЛІЧНИЙ, а, с. 1. Прикм. до пара́ліч. Паралічний стан. 2. Хворий на параліч. Паралічна рука; // у знач. ім. пара́лічний, ного, ч.; пара́лічна, ної, ж. Людина, хвора на параліч. Словник української мови у 20 томах