параліч
ПАРА́ЛІЧ, у, ч., який, чого і без додатка. Хвороба, що позбавляє який-небудь орган або органи здатності нормально діяти (робити рухи, розмовляти і т. ін.).
При паралічі втрачається рухомість певної частини тіла (Заг. догляд за хворими, 1957, 185);
[Милевський:] Оце був я у нього перед виїздом, застав його зовсім у поганому стані, ходить не може, нейрит чи нервовий параліч (Л. Укр., II, 1951, 74);
// без додатка, перен. Уживається в лайливих виразах, у закляттях.
— А параліч би тебе бив, ти… дрантюго вошивий! Кого ти б’єш — мене, стару жінку і матір? (Козл., Ю. Крук, 1957, 387);
// чого, перен. Втрата здатності до дії, повна бездіяльність.
— Отже, панове хлібороби,.. земля без викупу — це параліч державного кредиту (Стельмах, І, 1962, 369).
◊ Ні́би (мов, нена́че і т. ін.) пара́ліч розби́в (уда́рив і т. ін.) кого — хто-небудь чомусь не може рухатися, діяти, впав у стан нерухомості, оціпеніння.
Графиню ніби параліч вдарив. Вона хотіла встати з крісла і не могла (Донч., III, 1956, 64).
Значення в інших словниках
- параліч — пара́ліч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- параліч — Родимець, грець; г. параліж. Словник синонімів Караванського
- параліч — -у, ч., який, чого і без додатка. Втрата рухових функцій у результаті різних патологічних процесів у нервовій системі. || без додатка, перен. Уживається в лайливих виразах, у закляттях. || чого, перен. Втрата здатності до дії, повна бездіяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- параліч — Параліж Словник чужослів Павло Штепа
- параліч — ПАРА́ЛІЧ, у, ч. 1. Хвороба, що позбавляє який-небудь орган або органи здатності нормально діяти (робити рухи, розмовляти і т. ін.). При паралічі втрачається рухомість певної частини тіла (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- параліч — А, ч. Худа людина. Я не можу дивитись на цього параліча: худий чоловік — одне потворство. Словник сучасного українського сленгу
- параліч — пара́ліч (від грец. παράλυσις – розслаблення) 1. Втрата людиною чи твариною здатності рухатись внаслідок ураження центральної або периферичної нервової системи; випадіння функції якогось органа внаслідок ураження нервової системи. Словник іншомовних слів Мельничука
- параліч — Повна втрата сили й здатності до рухів м'яза чи групи м'язів внаслідок ураження центр. або периферичної нервової системи. Універсальний словник-енциклопедія
- параліч — ПАРА́ЛІЧ (хвороба, що позбавляє якусь частину тіла, орган здатності нормально рухатися, діяти); ГРЕЦЬ розм. (без додатка); ПАРЕ́З (неповний). Філіпчук повалився у крісло, ніби людина, уражена паралічем (Ірина Вільде); Грець тебе побивай!... Словник синонімів української мови
- параліч — Пара́лі́ч, -ра́лічу, -чеві; -лічі, -чів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)