парламент
ПАРЛА́МЕНТ, у, ч.
1. Найвищий законодавчий представницький орган конституційної держави.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України (Конституція України);
[Річард:] А в чім, по-вашому, громадська воля? [Кембль:] А в тім, що ні король, ні парламент ламать не сміє присуду громади (Леся Українка);
Депутат парламенту;
// перен., жарт. Про зібрання людей, що багато говорять, сперечаються.
[Малоштан:] Незаможники зібралися. Просимо до нашого парламенту (І. Микитенко).
2. іст. У Франції до 1789 р. вищий судовий заклад країни.
Парламент як вищий судовий заклад з'явився у Франції до Великої французької революції (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)