парламент

парла́мент

-у, ч.

1》 Законодавчий орган держави, побудований повністю або частково на виборних засадах.

2》 Про найвищий законодавчий представницький орган конституційної держави.

Значення в інших словниках

1. парламент — парла́мент іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. парламент — [парламеинт] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. парламент — ПАРЛА́МЕНТ, у, ч. 1. Найвищий законодавчий представницький орган конституційної держави. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України (Конституція України); [Річард:] А в чім, по-вашому, громадська воля?...  Словник української мови у 20 томах
4. парламент — парла́мент (англ. parliament, франц. parlement, від франц. parler – говорити) 1. У Франції до буржуазної революції кінця 18 ст. – найвищий судовий орган. 2. Виборний (повністю або частково) законодавчий орган у ряді буржуазних держав.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. парламент — I у Франції в XIII-XVIII ст. найвищий королівський суд; у XVIII ст. — 13 парламентів (найважливіший, паризький, реєстрував королівські укази і міг вносити до них поправки); ліквідований під час франц. революції 1789-99. II в Англії, а від 1707 у Вел.  Універсальний словник-енциклопедія
6. парламент — ПАРЛА́МЕНТ, у, ч. 1. Законодавчий орган буржуазної держави, побудований повністю або частково на виборних засадах. [Річард:] А в чім, по-вашому, громадська воля? [Кембль:] А в тім, що ні король, ні парламент ламать не сміє присуду громади (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах