парламент —
парла́мент іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
парламент —
-у, ч. 1》 Законодавчий орган держави, побудований повністю або частково на виборних засадах. 2》 Про найвищий законодавчий представницький орган конституційної держави.
Великий тлумачний словник сучасної мови
парламент —
ПАРЛА́МЕНТ, у, ч. 1. Найвищий законодавчий представницький орган конституційної держави. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України (Конституція України); [Річард:] А в чім, по-вашому, громадська воля?...
Словник української мови у 20 томах
парламент —
парла́мент (англ. parliament, франц. parlement, від франц. parler – говорити) 1. У Франції до буржуазної революції кінця 18 ст. – найвищий судовий орган. 2. Виборний (повністю або частково) законодавчий орган у ряді буржуазних держав.
Словник іншомовних слів Мельничука
парламент —
I у Франції в XIII-XVIII ст. найвищий королівський суд; у XVIII ст. — 13 парламентів (найважливіший, паризький, реєстрував королівські укази і міг вносити до них поправки); ліквідований під час франц. революції 1789-99. II в Англії, а від 1707 у Вел.
Універсальний словник-енциклопедія
парламент —
ПАРЛА́МЕНТ, у, ч. 1. Законодавчий орган буржуазної держави, побудований повністю або частково на виборних засадах. [Річард:] А в чім, по-вашому, громадська воля? [Кембль:] А в тім, що ні король, ні парламент ламать не сміє присуду громади (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах