парний
ПАРНИ́Й, а́, е́.
1. розм. Те саме, що парки́й 1, 2.
В парному повітрі стояла зловісна тиша (П. Козланюк);
День парний був; у холодку спочити Ховавсь усяк (Л. Глібов).
2. Такий, що зберіг теплоту живого тіла (про харчові продукти тваринного походження); свіжий.
Мати любить все парне. А ми з батьком кисле (С. Руданський).
ПА́РНИЙ, а, е.
1. Який становить з іншими пару (див. па́ра¹).
Парний чобіт;
// Який складається з двох однакових предметів, частин.
Парні органи; Парне копито;
// Розташований парою, парами.
Парні зображення голівок биків, що ніби відтворюють парність упряжки їх у ярмі, були знайдені в Петренах (з наук. літ.).
2. Яких запрягають разом, в одну упряжку (про коней, волів).
[Трохим:] Рівні і парні [воли], як соколи – чи в плузі, чи в возі – ідуть, як вода, тільки покеруй ними (М. Кропивницький);
// Запряжений парою коней (про екіпаж).
Було його батько аж сердиться та каже: “Якось ніяково мені посилать в гімназію їх пішки, коли польські пани посилають своїх синів в гімназію в парних фаетонах, а багатші та знатніші – і в каретах. Будуть з нас сміяться, як з простих людей” (І. Нечуй-Левицький);
// заст. Який править упряжкою з двох коней (про візника).
О 3-ій годині прийшов Хомця, взяв парного звощика [візника], і ми десять хвилин каталися (М. Коцюбинський).
3. У якому беруть участь двоє.
Парні виступи танцюристів;
Парне катання на ковзанах;
// Признач. для користування двома особами.
Гребля на двійці, парній, безрульній, мало чим різниться від одиночної (з наук.-попул. літ.);
Парний шлюб;
// Для якого необхідно або в якому діють два предмети.
Парна робота аналізаторів є життєво необхідною умовою для нормального орієнтування вищих тварин і людини в просторі (з наук. літ.).
4. Який ділиться без остачі на два (про числа); кратний двом.
Парний степінь від'ємного числа є число додатне (з навч. літ.);
// Який позначається числом, що ділиться на два.
Кияни знають, що від Сінного базару, а також через подвір'я будинків парного боку Житомирської вулиці можна потрапити на край урвища, з якого біжать униз стежки на Поділ (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)