парний

ПАРНИ́Й, а́, е́.

1. розм. Те саме, що парки́й 1, 2.

В парному повітрі стояла зловісна тиша (П. Козланюк);

День парний був; у холодку спочити Ховавсь усяк (Л. Глібов).

2. Такий, що зберіг теплоту живого тіла (про харчові продукти тваринного походження); свіжий.

Мати любить все парне. А ми з батьком кисле (С. Руданський).

ПА́РНИЙ, а, е.

1. Який становить з іншими пару (див. па́ра¹).

Парний чобіт;

// Який складається з двох однакових предметів, частин.

Парні органи; Парне копито;

// Розташований парою, парами.

Парні зображення голівок биків, що ніби відтворюють парність упряжки їх у ярмі, були знайдені в Петренах (з наук. літ.).

2. Яких запрягають разом, в одну упряжку (про коней, волів).

[Трохим:] Рівні і парні [воли], як соколи – чи в плузі, чи в возі – ідуть, як вода, тільки покеруй ними (М. Кропивницький);

// Запряжений парою коней (про екіпаж).

Було його батько аж сердиться та каже: “Якось ніяково мені посилать в гімназію їх пішки, коли польські пани посилають своїх синів в гімназію в парних фаетонах, а багатші та знатніші – і в каретах. Будуть з нас сміяться, як з простих людей” (І. Нечуй-Левицький);

// заст. Який править упряжкою з двох коней (про візника).

О 3-ій годині прийшов Хомця, взяв парного звощика [візника], і ми десять хвилин каталися (М. Коцюбинський).

3. У якому беруть участь двоє.

Парні виступи танцюристів;

Парне катання на ковзанах;

// Признач. для користування двома особами.

Гребля на двійці, парній, безрульній, мало чим різниться від одиночної (з наук.-попул. літ.);

Парний шлюб;

// Для якого необхідно або в якому діють два предмети.

Парна робота аналізаторів є життєво необхідною умовою для нормального орієнтування вищих тварин і людини в просторі (з наук. літ.).

4. Який ділиться без остачі на два (про числа); кратний двом.

Парний степінь від'ємного числа є число додатне (з навч. літ.);

// Який позначається числом, що ділиться на два.

Кияни знають, що від Сінного базару, а також через подвір'я будинків парного боку Житомирської вулиці можна потрапити на край урвища, з якого біжать униз стежки на Поділ (Ю. Яновський).