1. Великий тлумачний словник сучасної мови

парний

I п`арний-а, -е.

1》 Який становить з іншими пару (див. пара I). Парний чобіт.

|| Який складається з двох однакових предметів, частин. Парні органи.

|| Розташований парою, парами.

|| Подвійний, двійчастий, подвоєний.

2》 Яких запрягають разом, в одну упряжку (про коней, волів).

|| Запряжений парою коней (про екіпаж).

|| Який править упряжкою з двох коней (про візника).

3》 У якому беруть участь двоє.

|| Признач. для користування двома особами.

|| Для якого необхідно або в якому діють два предмети.

Парний шлюб — шлюб, типовий для розвинутого матріархату; характеризувався тим, що чоловік і дружина, які належали до різних родів, створювали шлюбну пару.

4》 Який ділиться без остачі на два (про числа); кратний двом.

|| Який позначається числом, що ділиться на два.

II парн`ий-а, -е.

1》 розм. Те саме, що паркий 1), 2).

2》 Такий, що зберіг теплоту живого тіла (про харчові продукти тваринного походження); свіжий.

Парне молоко — щойно надоєне молоко.

Парна риба — риба, що заснула чи була вбита зразу після улову.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парний — Душний [X] Словник з творів Івана Франка
  2. парний — па́рний прикметник який становить пару з чимсь парни́й прикметник насичений парою Орфографічний словник української мови
  3. пАрний — (- число) подільний на два; Словник синонімів Караванського
  4. парнИй — Паркий, душний, задушливий. Словник синонімів Караванського
  5. парний — 1. (до пари) паристий 2. це спекотний Словник чужослів Павло Штепа
  6. парний — ПАРНИ́Й, а́, е́. 1. розм. Те саме, що парки́й 1, 2. В парному повітрі стояла зловісна тиша (П. Козланюк); День парний був; у холодку спочити Ховавсь усяк (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  7. парний — ПА́РНИЙ (який становить з іншим пару; в якому беруть участь двоє), ПАРИ́СТИЙ. (Трохим:) Рівні і парні (воли), як соколи: чи в плузі, чи в возі — ідуть, як вода, тільки покеруй ними, то й гори перевернеш (М. Словник синонімів української мови
  8. парний — Парни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. парний — ПА́РНИЙ, а, е. 1. Який становить з інішими пару ( див. па́ра¹). Парний чобіт; // Який складається з двох однакових предметів, частин. Парні органи; Парне копито; // Розташований парою, парами. Словник української мови в 11 томах
  10. парний — Парни́й, -а́, -е́ Душный, парный. День парний був, у холодку спочити шукав усяк. Гліб. Словник української мови Грінченка