парнИй

Значення в інших словниках

1. парний — Душний [X] Словник з творів Івана Франка
2. парний — па́рний прикметник який становить пару з чимсь парни́й прикметник насичений парою Орфографічний словник української мови
3. парний — I п`арний-а, -е. 1》 Який становить з іншими пару (див. пара I). Парний чобіт. || Який складається з двох однакових предметів, частин. Парні органи. || Розташований парою, парами. || Подвійний, двійчастий, подвоєний. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. парний — 1. (до пари) паристий 2. це спекотний Словник чужослів Павло Штепа
5. парний — ПАРНИ́Й, а́, е́. 1. розм. Те саме, що парки́й 1, 2. В парному повітрі стояла зловісна тиша (П. Козланюк); День парний був; у холодку спочити Ховавсь усяк (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
6. парний — ПА́РНИЙ (який становить з іншим пару; в якому беруть участь двоє), ПАРИ́СТИЙ. (Трохим:) Рівні і парні (воли), як соколи: чи в плузі, чи в возі — ідуть, як вода, тільки покеруй ними, то й гори перевернеш (М. Словник синонімів української мови
7. парний — Парни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. парний — ПА́РНИЙ, а, е. 1. Який становить з інішими пару ( див. па́ра¹). Парний чобіт; // Який складається з двох однакових предметів, частин. Парні органи; Парне копито; // Розташований парою, парами. Словник української мови в 11 томах
9. парний — Парни́й, -а́, -е́ Душный, парный. День парний був, у холодку спочити шукав усяк. Гліб. Словник української мови Грінченка