парний

ПА́РНИЙ, а, е.

1. Який становить з інішими пару ( див. па́ра¹).

Парний чобіт;

// Який складається з двох однакових предметів, частин.

Парні органи; Парне копито;

// Розташований парою, парами.

Парні зображення голівок биків, що ніби відтворюють парність упряжки їх у ярмі, були знайдені в Петренах (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 61).

2. Яких запрягають разом, в одну упряжку (про коней, волів).

[Трохим:] Рівні і парні [воли], як соколи — чи в плузі, чи в возі — ідуть, як вода, тільки покеруй ними (Кроп., V, 1959, 119);

// Запряжений парою коней (про екіпаж);

// Який править упряжкою з двох коней (про візника).

О 3-ій годині прийшов Хомця, взяв парного звощика [візника], і ми десять хвилин каталися (Коцюб., III, 1956, 456).

3. У якому беруть участь двоє.

Тріумфом радянської школи парного фігурного катання завершились олімпійські змагання (Рад. Укр., 16. II 1968, 4);

// Признач. для користування двома особами.

Гребля на двійці, парній, безрульній, мало чим різниться від одиночної (В ім’я Вітч., 1954, 65);

Парний шлюб;

// Для якого необхідно або в якому діють два предмети.

Парна робота аналізаторів є життєво необхідною умовою для нормального орієнтування вищих тварин і людини в просторі (Рад. психол. наука.., 1958, 33).

4. Який ділиться без остачі на два (про числа); кратний двом.

Парний степінь від’ємного числа є число додатне (Алг., І, 1956, 36);

// Який позначається числом, що ділиться на два.

Кияни знають, що від Сінного базару, а також через подвір’я будинків парного боку Житомирської вулиці можна потрапити на край урвища, з якого біжать униз стежки на Поділ (Ю. Янов., Мир, 1956, 126).

ПАРНИ́Й, а́, е́.

1. розм. Те саме, що парки́й 1, 2.

В парному повітрі стояла зловісна тиша (Козл., Мандрівники, 1946, 38);

День парний був; у холодку спочити Ховавсь усяк (Гл., Вибр., 1957, 102).

2. Такий, що зберіг теплоту живого тіла (про харчові продукти тваринного походження); свіжий.

Мати любить все парне. А ми з батьком кисле (Рудан., Переслів’я, 1958, 24).

Парне́ молоко>́ — щойно надоєне молоко.

Від Ліди пахло весняним вітром, луговою травою, парним молоком (Дмит., Наречена, 1959, 169);

Парна́ риба́ — риба, що заснула або була вбита зразу після улову.

Риба надходить на підприємства громадського харчування живою, парною, охолодженою, мороженою і солоною (Технол. пригот. їжі, 1957, 31).