партика
ПАРТИ́КА, и, ж., діал.
Скиба, шматок хліба.
[Уляна:] Діти на півзрості їдять цілий день, як качки. Он мої, вірите, одбатую на сніданок ось по такій партиці хліба, дам на двох глечик молока – мало (М. Кропивницький);
– Та що ти, що ти! Будь ласка! – вона побігла на кухню, відремізувала від буханки величезну партику, намазала в палець масла і поклала на стілець (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)