партикуляризм

ПАРТИКУЛЯРИ́ЗМ, у, ч., політ., заст.

Прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі.

Таким чином, місництво чи регіональний партикуляризм, руйнуючи зацентралізовані і бюрократизовані управлінські зв'язки, .. працює в кінцевому підсумку на національну інтеграцію (із журн.).

Значення в інших словниках

1. партикуляризм — Партикуляри́зм: — окремішність, відокремленість [54] — В розумінні: національного розвитку чи національних особливостей окремих слов'янських народів [XVIII] Кочубинський бачить у ній нездоровий і у многому шкідливий романтизм, реакцію проти іншої...  Словник з творів Івана Франка
2. партикуляризм — партикуляри́зм іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. партикуляризм — -у, ч., політ. 1》 заст. Прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. партикуляризм — партикуляри́зм (від лат. particularis – окремий, частковий) прагнення окремих частин, областей буржуазної держави до якомога більшої незалежності від центру, до недоторканності місцевих прав, привілеїв.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. партикуляризм — Партикуляри́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. партикуляризм — ПАРТИКУЛЯРИ́ЗМ, у, ч., політ., заст. Прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі.  Словник української мови в 11 томах