пархи
ПА́РХИ, ів, мн. (одн. парх, а, ч.), розм.
Те саме, що па́рші.
Земля була гола, у лишаях, наче старець у пархах (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)ПА́РХИ, ів, мн. (одн. парх, а, ч.), розм.
Те саме, що па́рші.
Земля була гола, у лишаях, наче старець у пархах (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)