паршиво

ПАРШИ́ВО, розм.

Присл. до парши́вий 2.

– А все ж паршиво зробив, що взяв дитину – чистий клопіт... (М. Коцюбинський);

– От як паршиво виходить! – з гіркотою шепочу я (В. Нестайко).

Значення в інших словниках

1. паршиво — парши́во прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. паршиво — розм. Присл. до паршивий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паршиво — ПАРШИ́ВО, розм. Присл. до парши́вий 2. — А все ж паршиво зробив, що взяв дитину — чистий клопіт... (Коцюб., І, 1955, 440).  Словник української мови в 11 томах