паршиво
ПАРШИ́ВО, розм. Присл. до парши́вий 2.
— А все ж паршиво зробив, що взяв дитину — чистий клопіт... (Коцюб., І, 1955, 440).
Словник української мови (СУМ-11)ПАРШИ́ВО, розм. Присл. до парши́вий 2.
— А все ж паршиво зробив, що взяв дитину — чистий клопіт... (Коцюб., І, 1955, 440).
Словник української мови (СУМ-11)