парія
ПА́РІЯ, ї, ч. і ж.
1. іст. Особа з нижчої касти індійців, позбавлена будь-яких соціальних і більшості релігійних прав.
Так, ми раби, немає гірших в світі! Фелахи, парії щасливіші від нас, Бо в них і розум, і думки сповиті, А в нас вогонь титана ще не згас (Леся Українка).
2. перен. Знедолена, безправна, пригноблювана людина або істота, яку за що-небудь зневажають.
Гетьманські “вартові” для одесита з околиць були презренними паріями (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)