пасмужка
ПА́СМУЖКА, и, ж.
Зменш. до па́смуга.
Й осей нікчемний хрестик на зотлілому від поту пасмужку сириці видався Гатилові таким коштовним подарунком, якого не піднесе йому до весілля жодний князь його неосяжної землі й жоден великий і малий болярин [боярин] (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)