пасталакати
ПАСТАЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., зневажл.
Те саме, що базі́кати.
– Мені ще мати, коли я маленьким був, казала – не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк);
– Пасталакає, як базарна баба, – буркнув невдоволено Павло (П. Автомонов).
Словник української мови (СУМ-20)