паства
ПА́СТВА, и, ж.
1. збірн. Віруючі, що живуть в одній парафії і правлять релігійні обряди в одній церкві; парафіяни.
Проспівавши на криласі майже все, що йому призначено під кінець служби, Кирило звернув увагу на якесь дивне переглядування пастви (О. Довженко).
2. діал. Пасіння.
Волів прижене з пастви (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)