паства
ПА́СТВА, и, ж.
1. збірн. Віруючі, що живуть в одній парафії і правлять релігійні обряди в одній церкві; парафіяни.
Проспівавши на криласі майже все, що йому призначено під кінець служби, Кирило звернув увагу на якесь дивне переглядування пастви (Довж., І, 1958, 175).
2. діал. Пасіння.
Волів прижене з пастви (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)