Словник української мови у 20 томах

пастильник

ПАСТИ́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто займається виготовленням пастили.

Працювати пастильником.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пастильник — пасти́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. пастильник — -а, ч. Робітник, що виготовляє пастилу.  Великий тлумачний словник сучасної мови