пастильник пасти́льник -а, ч. Робітник, що виготовляє пастилу. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках пастильник — пасти́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови пастильник — ПАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається виготовленням пастили. Працювати пастильником. Словник української мови у 20 томах