пастильник

пасти́льник

-а, ч.

Робітник, що виготовляє пастилу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пастильник — пасти́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пастильник — ПАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається виготовленням пастили. Працювати пастильником. Словник української мови у 20 томах