пастильник

пасти́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пастильник — -а, ч. Робітник, що виготовляє пастилу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пастильник — ПАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається виготовленням пастили. Працювати пастильником. Словник української мови у 20 томах