пастильник

ПАСТИ́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто займається виготовленням пастили.

Працювати пастильником.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пастильник — пасти́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пастильник — -а, ч. Робітник, що виготовляє пастилу. Великий тлумачний словник сучасної мови