пастух
ПАСТУ́Х, а́, ч.
Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін.
На далекому обрії засвітилося багаття – то пастухи розпалили вогнище (Г. Хоткевич);
На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)