пастух —
I ватажник (кіз), вівчар, волопас, гайдар (великої рогатої худоби), гусік (гусей), гусятник, козар, козопас, конопас, пастушеня, пастушок, підпасач, підпасич, підпасок, скотар, чабан, чабанчук, чередар, чередниченько, чередник і чередник II див. місяць
Словник синонімів Вусика
пастух —
[пастух] -уха, м. (на) -ухов'і /-уху, кл. -ушеи, мн. -ухи, -ух'іў
Орфоепічний словник української мови
пастух —
-а, ч. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пастух —
ПАСТУ́Х, а́, ч. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття – то пастухи розпалили вогнище (Г. Хоткевич); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
пастух —
Без пастуха вівці не стадо. Без провідника громада не є громадою. Який пастух, така й череда. Який провідник, така й громада.
Приповідки або українсько-народня філософія
пастух —
ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал.
Словник синонімів української мови
пастух —
ПАСТУ́Х, а́, ч. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Хотк., І, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Донч., II, 1956, 62).
Словник української мови в 11 томах
пастух —
Пастух, -ха м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. І. 41. ум. пастушок.
Словник української мови Грінченка