пастуша
ПАСТУША́, а́ти, с.
Підліток, що пасе стадо, череду, отару і т. ін.
Ще малого вабила мене осінь тими жаркими терновими огнями.., що ми, сільські пастушата, розкладали в полі (С. Васильченко);
Коли-не-коли проїде селянин возом, пастушата переженуть худобу через дорогу, схопиться вихрик куряви (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)