пастушачий

ПАСТУ́ШАЧИЙ, а, е.

Те саме, що пасту́ший.

Випасав [Гриць] Лиску охоче, з почуттям власної гідності: погукувати на неї намагався басом, пишався новенькою пастушачою торбинкою (Ю. Збанацький);

Як свідчать матеріали досліджень стародавніх поселень, у пастушачих племен скотарство не було єдиним джерелом існування (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. пастушачий — пасту́шачий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пастушачий — -а, -е. Те саме, що пастуший. Пастушачий журавель — птах однойменної родини ряду журавлеподібних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пастушачий — ПАСТУ́ШАЧИЙ, а, е. Те саме, що пасту́ший. Випасав [Гриць] Лиску охоче, з почуттям власної гідності: погукувати на неї намагався басом, пишався новенькою пастушачою торбинкою (Збан.  Словник української мови в 11 томах