Орфографічний словник української мови

пастушачий

пасту́шачий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пастушачий — -а, -е. Те саме, що пастуший. Пастушачий журавель — птах однойменної родини ряду журавлеподібних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пастушачий — ПАСТУ́ШАЧИЙ, а, е. Те саме, що пасту́ший. Випасав [Гриць] Лиску охоче, з почуттям власної гідності: погукувати на неї намагався басом, пишався новенькою пастушачою торбинкою (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. пастушачий — ПАСТУ́ШАЧИЙ, а, е. Те саме, що пасту́ший. Випасав [Гриць] Лиску охоче, з почуттям власної гідності: погукувати на неї намагався басом, пишався новенькою пастушачою торбинкою (Збан.  Словник української мови в 11 томах