патронеса

ПАТРОНЕ́СА, и, ж.

1. Жін. до патро́н¹ 2–4.

15 грудня того ж 1922 року він [театр] урочисто відзначав сорокарічний ювілей своєї патронеси – першої на Україні народної артистки республіки – Марії Заньковецької (з наук. літ.);

– Приїжджайте обоє на храм: вшануємо святу Варвару, нашу Ковалівську патронесу (Я. Качура).

2. Жінка – заступниця якої-небудь благодійної установи.

Приїзд графині-патронеси застукав матушку Раїсу зненацька (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. патронеса — патроне́са іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. патронеса — -и, ж. 1》 Жін. до патрон I 2-4). 2》 Заступниця якої-небудь благодійної установи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. патронеса — патроне́са (від франц. patronesse – покровителька) в буржуазному суспільстві жінка-покровителька якогось благодійного філантропічного (див. філантропія) товариства.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. патронеса — Патроне́са, -си; -не́си, -не́с  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. патронеса — ПАТРОНЕ́СА, и, ж. 1. Жін. до патро́н¹2-4. 15 грудня того ж [1922] року він [театр] урочисто відзначав сорокарічний ювілей своєї патронеси — першої на Україні народної артистки республіки — Марії Заньковецької (Мист.  Словник української мови в 11 томах