патронат
ПАТРОНА́Т, у, ч.
1. У стародавньому Римі – влада, становище патрона (див. патро́н¹ 1), його заступництво.
Право патронату не було нормоване якимсь законом, воно ровинулось шляхом звичаю (з наук. літ.).
2. Взагалі заступництво з чийогось боку.
Потрібно створювати консорціуми під патронатом держави для дослідження, але й ділитися розробками, для чого потрібно створити загальнодержавну мережу трансферу нових технологій (з наук.-попул. літ.);
Інтернет уперше було створено під патронатом американського Національного наукового фонду .. спрямованого на приєднання до єдиної мережі університетів і вчених (з наук.-попул. літ.).
3. Виховання в родинах громадян дітей-сиріт, здійснюване на кошти державних органів і під їхнім контролем.
Патронат – одна з форм громадської допомоги в справі охорони дитинства (з наук.-попул. літ.);
// перен., розм. Державний заклад для утримування сиріт.
– Що ж вам про неї розповісти? – мулився голова .. – Батько загинув на фронті, виросла в патронаті (О. Гончар);
Ще в семилітці, в патронаті, а потім у педтехнікумі вписувала собі до щоденника відомі висловлювання письменників класиків і знаменитих людей про любов, як божі заповіді (Б. Харчук);
Спритніші повертались... – Ботинки, мамо, давали тільки сиротам з патронату, – одказав Їгорко. – А шапку? (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)