патронат

патрона́т

-у, ч.

1》 У Стародавньому Римі – влада, становище патрона (див. патрон I 1)), його заступництво.

2》 Взагалі заступництво з чийогось боку.

3》 перен., розм. Державний заклад для утримування сиріт.

Значення в інших словниках

1. патронат — Патрона́т: — право опікунства [41]  Словник з творів Івана Франка
2. патронат — патрона́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. патронат — Опікунство  Словник чужослів Павло Штепа
4. патронат — ПАТРОНА́Т, у, ч. 1. У стародавньому Римі – влада, становище патрона (див. патро́н¹ 1), його заступництво. Право патронату не було нормоване якимсь законом, воно ровинулось шляхом звичаю (з наук. літ.). 2. Взагалі заступництво з чийогось боку.  Словник української мови у 20 томах
5. патронат — патрона́т (лат. patronatus) 1. У Стародавньому Римі форма покровительства, що фактично встановлювала залежність незаможних або неповноправних громадян (клієнтів) від патронів.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. патронат — Патрона́т, -ту; -на́ти; -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. патронат — ПАТРОНА́Т, у, ч. 1. У стародавньому Римі — влада, становище патрона ( див. патро́н¹1), його заступництво. 2. Взагалі заступництво з чийогось боку.  Словник української мови в 11 томах