патронат
патрона́т
-у, ч.
1》 У Стародавньому Римі – влада, становище патрона (див. патрон I 1)), його заступництво.
2》 Взагалі заступництво з чийогось боку.
3》 перен., розм. Державний заклад для утримування сиріт.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патронат — Патрона́т: — право опікунства [41] Словник з творів Івана Франка
- патронат — патрона́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- патронат — Опікунство Словник чужослів Павло Штепа
- патронат — ПАТРОНА́Т, у, ч. 1. У стародавньому Римі – влада, становище патрона (див. патро́н¹ 1), його заступництво. Право патронату не було нормоване якимсь законом, воно ровинулось шляхом звичаю (з наук. літ.). 2. Взагалі заступництво з чийогось боку. Словник української мови у 20 томах
- патронат — патрона́т (лат. patronatus) 1. У Стародавньому Римі форма покровительства, що фактично встановлювала залежність незаможних або неповноправних громадян (клієнтів) від патронів. Словник іншомовних слів Мельничука
- патронат — Патрона́т, -ту; -на́ти; -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- патронат — ПАТРОНА́Т, у, ч. 1. У стародавньому Римі — влада, становище патрона ( див. патро́н¹1), його заступництво. 2. Взагалі заступництво з чийогось боку. Словник української мови в 11 томах