патронат
ПАТРОНА́Т, у, ч.
1. У стародавньому Римі – влада, становище патрона (див. патро́н¹ 1), його заступництво.
Право патронату не було нормоване якимсь законом, воно ровинулось шляхом звичаю (з наук. літ.).
2. Взагалі заступництво з чийогось боку.
Потрібно створювати консорціуми під патронатом держави для дослідження, але й ділитися розробками, для чого потрібно створити загальнодержавну мережу трансферу нових технологій (з наук.-попул. літ.);
Інтернет уперше було створено під патронатом американського Національного наукового фонду .. спрямованого на приєднання до єдиної мережі університетів і вчених (з наук.-попул. літ.).
3. Виховання в родинах громадян дітей-сиріт, здійснюване на кошти державних органів і під їхнім контролем.
Патронат – одна з форм громадської допомоги в справі охорони дитинства (з наук.-попул. літ.);
// перен., розм. Державний заклад для утримування сиріт.
– Що ж вам про неї розповісти? – мулився голова .. – Батько загинув на фронті, виросла в патронаті (О. Гончар);
Ще в семилітці, в патронаті, а потім у педтехнікумі вписувала собі до щоденника відомі висловлювання письменників класиків і знаменитих людей про любов, як божі заповіді (Б. Харчук);
Спритніші повертались... – Ботинки, мамо, давали тільки сиротам з патронату, – одказав Їгорко. – А шапку? (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- патронат — Патрона́т: — право опікунства [41] Словник з творів Івана Франка
- патронат — патрона́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- патронат — -у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – влада, становище патрона (див. патрон I 1)), його заступництво. 2》 Взагалі заступництво з чийогось боку. 3》 перен., розм. Державний заклад для утримування сиріт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- патронат — Опікунство Словник чужослів Павло Штепа
- патронат — патрона́т (лат. patronatus) 1. У Стародавньому Римі форма покровительства, що фактично встановлювала залежність незаможних або неповноправних громадян (клієнтів) від патронів. Словник іншомовних слів Мельничука
- патронат — Патрона́т, -ту; -на́ти; -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- патронат — ПАТРОНА́Т, у, ч. 1. У стародавньому Римі — влада, становище патрона ( див. патро́н¹1), його заступництво. 2. Взагалі заступництво з чийогось боку. Словник української мови в 11 томах