патронат
патрона́т
(лат. patronatus)
1. У Стародавньому Римі форма покровительства, що фактично встановлювала залежність незаможних або неповноправних громадян (клієнтів) від патронів.
2. В СРСР передача на виховання в сім’ї трудящих на добровільних засадах дітей-сиріт та дітей, які втратили зв’язок з батьками, шляхом укладання договорів осіб, які беруть дітей на П.,.з державними органами (відділом охорони здоров’я, народної освіти, виконкому тощо).
3. Переносно – покровительство, опіка.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патронат — Патрона́т: — право опікунства [41] Словник з творів Івана Франка
- патронат — патрона́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- патронат — -у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – влада, становище патрона (див. патрон I 1)), його заступництво. 2》 Взагалі заступництво з чийогось боку. 3》 перен., розм. Державний заклад для утримування сиріт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- патронат — Опікунство Словник чужослів Павло Штепа
- патронат — ПАТРОНА́Т, у, ч. 1. У стародавньому Римі – влада, становище патрона (див. патро́н¹ 1), його заступництво. Право патронату не було нормоване якимсь законом, воно ровинулось шляхом звичаю (з наук. літ.). 2. Взагалі заступництво з чийогось боку. Словник української мови у 20 томах
- патронат — Патрона́т, -ту; -на́ти; -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- патронат — ПАТРОНА́Т, у, ч. 1. У стародавньому Римі — влада, становище патрона ( див. патро́н¹1), його заступництво. 2. Взагалі заступництво з чийогось боку. Словник української мови в 11 томах