патрон
патро́н
I -а, ч.
1》 У Стародавньому Римі – багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво вільних незаможних або неповноправних громадян.
2》 Глава, хазяїн фірми або начальник підприємства і т. ін.
|| розм. Безпосередній начальник, керівник (стосовно до свого підлеглого).
3》 перен. Чий-небудь заступник, захисник.
4》 Святий, що вважається заступником людини, яка носить його ім'я, або заступником, захисником якого-небудь міста, общини.
II -а, ч.
1》 З'єднані гільзою в одне ціле куля або дріб із пороховим зарядом і капсуль із запальником.
|| Те саме, що гільза 1).
|| перен. Про якусь трубку, схожу на гільзу.
2》 Пристрій для затискування оброблюваної деталі або різального інструмента в токарному і свердлильному верстаті.
3》 Частина електричного освітлювального приладу, в яку вгвинчується лампочка для приєднання її до мережі.
4》 Запобіжна циліндрична оболонка з картону або металу.
III -а, ч., спец.
Модель, за якою виготовляють якусь деталь (зразок для викроювання у швейній, паперовій, кушнірській справі). Патрон рукава.
|| Трафарет малюнка по тканині у ткацькій промисловості.
Значення в інших словниках
- патрон — Опікун: тут у насмішливому значенні: людців [X] Словник з творів Івана Франка
- патрон — патро́н 1 іменник чоловічого роду, істота покровитель патро́н 2 іменник чоловічого роду пристрій патро́н 3 іменник чоловічого роду модель Орфографічний словник української мови
- патрон — 1. опікун, заступник, захисник, с. хлібодар; (фірми) бос; (митців) меценат; ЖМ. зверхник, начальник, шеф; (міста) як ім. святий; 2. гільза, СОВ. набій Словник синонімів Караванського
- патрон — Алонж (пылевая трубка, патрон) аллонж — prolong, adapter — Allonge – пилоприймач аспіраційного приладу для відбору проб пилу з повітря — трубка або лійка з фільтруючим матеріалом. Гірничий енциклопедичний словник
- патрон — 1. набій, див. заряд, амуніція, пістон 2. опікун, (вона) опікунша Словник чужослів Павло Штепа
- патрон — ПАТРО́Н¹, а, ч. 1. У стародавньому Римі – багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво вільних незаможних або неповноправних громадян. [Клієнт:] Патроне, як гадаєш, що їм [християнам] буде?... Словник української мови у 20 томах
- патрон — У, ч., див. фауст-патрон. Словник сучасного українського сленгу
- патрон — Покровитель, потентат, меценат Словник застарілих та маловживаних слів
- патрон — патро́н I (від лат. patronus – захисник, покровитель) 1. В Стародавньому Римі багата або впливова особа (спочатку знатний патрицій, пізніше – багатій), що брала під своє покровительство (патронат) вільних незаможних або неповноправних громадян. Словник іншомовних слів Мельничука
- патрон — Стріливо вогнепальної зброї для одного пострілу; складається з кулі, порохового заряду, корпусу (гільзи) та капсуля; сліпий п. — п. без кулі. Універсальний словник-енциклопедія
- патрон — ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає, обороняє кого-небудь), ОБОРО́НЕЦЬ, ЗАСТУ́ПНИК, ПАТРО́Н, АДВОКА́Т розм., ОБОРО́ННИК рідко; АПОЛОГЕ́Т книжн. (про захисника ідеї, учення). Словник синонімів української мови
- патрон — Патро́н, -на; -ро́ни, -ро́нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- патрон — ПАТРО́Н¹, а, ч. 1. У стародавньому Римі — багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво вільних незаможних або неповноправних громадян. [Клієнт:] Патроне, як гадаєш, що їм [християнам] буде?... Словник української мови в 11 томах
- патрон — Патро́н, -на м. 1) Патронъ. І торбинка з сухарами, і муниця з патронами. Чуб. V. 970. 2) Патронъ, покровитель. 3) Святой, имени котораго посвящена церковь. О. 1861. XI. 108. Словник української мови Грінченка