патрон
ПАТРО́Н¹, а, ч.
1. У стародавньому Римі — багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво вільних незаможних або неповноправних громадян.
[Клієнт:] Патроне, як гадаєш, що їм [християнам] буде? [Молодий римлянин:] Ну, звісно, смерть (Л. Укр., II, 1951, 514).
2. У буржуазному суспільстві — глава, хазяїн фірми або начальник підприємства і т. ін.
Скрізь патронів мав [Сивий] надійних… А на сьогодні числивсь він У картотеках поліційних Не менш як десяти країн.. Своє ж ім’я в шпигунських кличках Згубив, як голку у стіжку (Воскр., З перцем!, 1957, 247);
// розм. Безпосередній начальник, керівник (по відношенню до свого підлеглого).
Бажаю Вам незмінної ласки нашого патрона Аполло і його милих товаришів (Л. Укр., V, 1956, 126);
Я був тільки гід та тлумач і права голосу не мав. В мої обов’язки входило лише виконувати доручення моїх патронів (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 85).
3. перен. Чий-небудь заступник, захисник.
То був небагатий шляхтич, з тієї "голопузої шляхти", котра.. вибирала вельможного магната, свого патрона, в уряд (Мирний, І, 1949, 186);
— То Місяць є вашим [заячим] царем? — мовив Слон. — Так є, він наш цар і наш патрон (Фр., IV, 1950, 101).
4. Святий, що вважається заступником людини, яка носить його ім’я, або заступником, захисником якого-небудь міста, общини.
Перед образом патрона Палко так моливсь він [монах] богу, Що в несилі просто падав Непритомний на підлогу (Сам., І, 1958, 254);
Він [Т. Шевченко] узяв активну участь у таємному політичному антикріпосницькому й антицарському товаристві, що обрало своїми патронами слов’янських просвітителів Кирила й Мефодія (Рад. літ-во, 5, 1958, 47).
ПАТРО́Н², а, ч.
1. З’єднані гільзою в одне ціле куля або дріб із пороховим зарядом і капсуль із запальником.
На грудях замість ладунки широкий черес, набитий в два і три ряди патронами (Стор., І, 1957, 265);
Маркіян, присівши біля кулемета, уже мовчки набивав стрічку патронами (Гончар, II, 1959, 243);
// Те саме, що гі́льза 1.
У Гриші був невеличкий мідний патрон від якогось протитанкового снаряда (Сміл., Сашко, 1957, 38);
// перен. Про якусь схожу на гільзу трубку.
Четверо дівчаток-дошкільниць, вихованок дитячого будинку Полтавського району, виймають з тиражного колеса патрони (Рад. Укр., 16.XII 1960, 4).
2. Пристрій для затискування оброблюваної деталі або різального інструмента в токарному і свердлильному верстаті.
Токар-наладчик Коропов сконструював спеціальний патрон для утримування фрези (Автом., Щастя.., 1959, 82).
3. Частина електричного освітлювального приладу, в яку вгвинчується лампочка для приєднання її до мережі.
Проекційна лампа вставляється в патрон.., який закріплюється в металевому фланці (Пересувні кінопр., 1959, 124).
ПАТРО́Н³, а, ч., спец. Модель, за якою виготовляють якусь деталь (зразок для викроювання у швейній, паперовій, кушнірській справі).
Патрон рукава;
// Трафарет малюнка по тканині в ткацькій промисловості.
Значення в інших словниках
- патрон — Опікун: тут у насмішливому значенні: людців [X] Словник з творів Івана Франка
- патрон — патро́н 1 іменник чоловічого роду, істота покровитель патро́н 2 іменник чоловічого роду пристрій патро́н 3 іменник чоловічого роду модель Орфографічний словник української мови
- патрон — 1. опікун, заступник, захисник, с. хлібодар; (фірми) бос; (митців) меценат; ЖМ. зверхник, начальник, шеф; (міста) як ім. святий; 2. гільза, СОВ. набій Словник синонімів Караванського
- патрон — Алонж (пылевая трубка, патрон) аллонж — prolong, adapter — Allonge – пилоприймач аспіраційного приладу для відбору проб пилу з повітря — трубка або лійка з фільтруючим матеріалом. Гірничий енциклопедичний словник
- патрон — I -а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво вільних незаможних або неповноправних громадян. 2》 Глава, хазяїн фірми або начальник підприємства і т. ін. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- патрон — 1. набій, див. заряд, амуніція, пістон 2. опікун, (вона) опікунша Словник чужослів Павло Штепа
- патрон — ПАТРО́Н¹, а, ч. 1. У стародавньому Римі – багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво вільних незаможних або неповноправних громадян. [Клієнт:] Патроне, як гадаєш, що їм [християнам] буде?... Словник української мови у 20 томах
- патрон — У, ч., див. фауст-патрон. Словник сучасного українського сленгу
- патрон — Покровитель, потентат, меценат Словник застарілих та маловживаних слів
- патрон — патро́н I (від лат. patronus – захисник, покровитель) 1. В Стародавньому Римі багата або впливова особа (спочатку знатний патрицій, пізніше – багатій), що брала під своє покровительство (патронат) вільних незаможних або неповноправних громадян. Словник іншомовних слів Мельничука
- патрон — Стріливо вогнепальної зброї для одного пострілу; складається з кулі, порохового заряду, корпусу (гільзи) та капсуля; сліпий п. — п. без кулі. Універсальний словник-енциклопедія
- патрон — ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає, обороняє кого-небудь), ОБОРО́НЕЦЬ, ЗАСТУ́ПНИК, ПАТРО́Н, АДВОКА́Т розм., ОБОРО́ННИК рідко; АПОЛОГЕ́Т книжн. (про захисника ідеї, учення). Словник синонімів української мови
- патрон — Патро́н, -на; -ро́ни, -ро́нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- патрон — Патро́н, -на м. 1) Патронъ. І торбинка з сухарами, і муниця з патронами. Чуб. V. 970. 2) Патронъ, покровитель. 3) Святой, имени котораго посвящена церковь. О. 1861. XI. 108. Словник української мови Грінченка