патронеса
ПАТРОНЕ́СА, и, ж.
1. Жін. до патро́н¹2-4.
15 грудня того ж [1922] року він [театр] урочисто відзначав сорокарічний ювілей своєї патронеси — першої на Україні народної артистки республіки — Марії Заньковецької (Мист., 5, 1957, 39);
— Приїжджайте обоє на храм: вшануємо святу Варвару, нашу Ковалівську патронесу (Кач., II, 1958, 24).
2. У буржуазному суспільстві — дама — заступниця якої-небудь благодійної установи.
Приїзд графині-патронеси застукав матушку Раїсу зненацька (Донч., III, 1956, 38).
Словник української мови (СУМ-11)