патронний
ПАТРО́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до патро́н²1.
То була засідка стрільця.. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині (Ю. Янов., І, 1958, 335);
// Признач. для патронів.
На повитих мороком вулицях не припинявся рух: гуркотіли патронні повозки, проскакували кудись верхівці (Гончар, II, 1959, 399);
// Який виготовляє патрони.
Патронний завод;
// Який заряджається патронами.
Патронна гармата.
2. До складу якого входить патрон ( див. патро́н²2).
Патронний верстат;
// Який здійснюється за допомогою такого патрона.
Вибір револьверного верстата при патронній роботі, тобто при обробці окремих заготовок, закріплених в патроні, проводять за найбільшим діаметром оброблюваного виробу (Технол. різального інстр., 1959, 122).
Словник української мови (СУМ-11)