патронний
ПАТРО́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до патро́н² 1.
То була засідка стрільця .. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині (Ю. Яновський);
// Признач. для патронів.
На повитих мороком вулицях не припинявся рух: гуркотіли патронні повозки, проскакували кудись верхівці (О. Гончар);
// Який виготовляє патрони.
Патронний завод;
// Який заряджається патронами.
Патронна гармата.
2. До складу якого входить патрон (див. патро́н² 2).
Патронний верстат;
// Який здійснюється за допомогою такого патрона.
Вибір револьверного верстата при патронній роботі, тобто при обробці окремих заготовок, закріплених в патроні, проводять за найбільшим діаметром оброблюваного виробу (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)