патронувати
ПАТРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого.
1. Займати щодо кого-небудь становище патрона (див. патро́н¹ 3) або патронеси (див. патроне́са 1).
Як і вся рота, Хома патронував малого телефоніста і де тільки міг – протегував йому (О. Гончар);
Хіба могла вона [графиня] допустити, щоб газети почали писати про цей випадок у притулку, який вона патронує? (О. Донченко).
2. Здійснювати патронат (у 3 знач.).
Патронувати будинок-інтернат;
Патронувати газету;
Патронувати обіг цінних паперів.
Словник української мови (СУМ-20)