патрончик
ПАТРО́НЧИК, а, ч.
Зменш. до патро́н² 1.
Розшукавши жовтенький патрончик помади, вона підфарбувала губи (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)ПАТРО́НЧИК, а, ч.
Зменш. до патро́н² 1.
Розшукавши жовтенький патрончик помади, вона підфарбувала губи (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)