патрончик

ПАТРО́НЧИК, а, ч. Зменш. до патро́н²1.

Розшукавши жовтенький патрончик помади, вона підфарбувала губи (Тют., Вир, 1964, 405).

Значення в інших словниках

1. патрончик — патро́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. патрончик — -а, ч. Зменш. до патрон II 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. патрончик — ПАТРО́НЧИК, а, ч. Зменш. до патро́н² 1. Розшукавши жовтенький патрончик помади, вона підфарбувала губи (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах