патронувати
ПАТРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.
1. Займати по відношенню до кого-небудь становище патрона ( див. патро́н¹ 3) або патронеси ( див. патроне́са 1).
Як і вся рота, Хома патронував малого телефоніста і де тільки міг — протегував йому (Гончар, III, 1959, 314);
Хіба могла вона [графиня] допустити, щоб газети почали писати про цей випадок у притулку, який вона патронує? (Донч., III, 1956, 29).
2. Здійснювати патронат (у 3 знач.).
Словник української мови (СУМ-11)