патрульний
ПАТРУ́ЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до патру́ль.
Крайнюк зійшов на сторожовик, який повертався з нічної патрульної служби до берега (В. Кучер);
Патрульний огляд;
// Який перебуває в патрулі, виконує обов'язки патруля.
По шпалах крокує патрульний наряд (П. Воронько);
Ішли чималий час, доки підійшли до краю лісу. Дивимось, – притулився під деревами патрульний танк (Ю. Яновський);
Патрульна машина;
// у знач. ім. патру́льний, ного, ч. Той, хто перебуває в патрулі, виконує обов'язки патруля.
“Дванадцять ”тигрів“ бачив, – каже, – патрульних не зустрів, (Микола Чернявський).
Словник української мови (СУМ-20)