патруль

ПАТРУ́ЛЬ, я́, ч.

Невеликий рухомий озброєний загін (військового підрозділу, міліції і т. ін.) або військове судно, літак тощо для догляду за порядком, безпекою на якому-небудь об'єкті, в якомусь районі.

Десь у віддалі дудніли мірні важкі кроки кінного патруля (І. Франко);

// Невелика група людей, що несе якесь чергування за громадським дорученням.

Встигли хлопці побувати в патрулях, ходили вони своїм маршрутом окремо від міліції (з газ.);

// Той або те, що входить до складу такого загону, такої групи.

Я сміливо йшов вулицею. – Стій! – вирішив патруль на розі, – хто такий? (Ю. Яновський);

На розі вулиць, що виходили на околиці, маячіли постаті патрулів (О. Десняк);

// перен. Про те, що веде спостереження за яким-небудь об'єктом, в якомусь районі.

Новий прилад “метеорний патруль” для автоматичної фотореєстрації метеорів розробили працівники астрономічної обсерваторії (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. патруль — патру́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. патруль — <�ПАТРУЛЯ>, див. ОХОРОНА.  Словник синонімів Караванського
3. патруль — див. сторож  Словник синонімів Вусика
4. патруль — [патрул'] -ул'а, ор. -улем, м. (на) -ул'і, р. мн. -ул'іў  Орфоепічний словник української мови
5. патруль — -я, ч. Невеликий рухомий озброєний загін (військового підрозділу, міліції і т. ін.) або військове судно, літак тощо для догляду за порядком, безпекою на якому-небудь об'єкті, в якомусь районі. || Невелика група людей, що несе якесь чергування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. патруль — патру́ль (від франц. patrouille – дозір) варта; невеликий збройний загін, що рухається за встановленим маршрутом для огляду певної місцевості, перевірки пильності вартових, посилення охорони.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. патруль — ПАТРУ́ЛЬ (невеликий сторожовий озброєний загін, військове судно, літак тощо), ДОЗІ́Р (ДОЗО́Р), ЧА́ТИ мн., ЧА́ТА рідше. Вулицями й за селом ходили виставлені патрулі (Я. Качура); Навколо були виставлені посилені караули.  Словник синонімів української мови
8. патруль — ПАТРУ́ЛЬ, я́, ч. Невеликий рухомий озброєний загін (військового підрозділу, міліції і т. ін.) або військове судно, літак тощо для догляду за порядком, безпекою на якому-небудь об’єкті, в якомусь районі.  Словник української мови в 11 томах