патруль

патру́ль

[патрул']

-ул'а, ор. -улем, м. (на) -ул'і, р. мн. -ул'іў

Значення в інших словниках

1. патруль — патру́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. патруль — <�ПАТРУЛЯ>, див. ОХОРОНА.  Словник синонімів Караванського
3. патруль — див. сторож  Словник синонімів Вусика
4. патруль — -я, ч. Невеликий рухомий озброєний загін (військового підрозділу, міліції і т. ін.) або військове судно, літак тощо для догляду за порядком, безпекою на якому-небудь об'єкті, в якомусь районі. || Невелика група людей, що несе якесь чергування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. патруль — ПАТРУ́ЛЬ, я́, ч. Невеликий рухомий озброєний загін (військового підрозділу, міліції і т. ін.) або військове судно, літак тощо для догляду за порядком, безпекою на якому-небудь об'єкті, в якомусь районі.  Словник української мови у 20 томах
6. патруль — патру́ль (від франц. patrouille – дозір) варта; невеликий збройний загін, що рухається за встановленим маршрутом для огляду певної місцевості, перевірки пильності вартових, посилення охорони.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. патруль — ПАТРУ́ЛЬ (невеликий сторожовий озброєний загін, військове судно, літак тощо), ДОЗІ́Р (ДОЗО́Р), ЧА́ТИ мн., ЧА́ТА рідше. Вулицями й за селом ходили виставлені патрулі (Я. Качура); Навколо були виставлені посилені караули.  Словник синонімів української мови
8. патруль — ПАТРУ́ЛЬ, я́, ч. Невеликий рухомий озброєний загін (військового підрозділу, міліції і т. ін.) або військове судно, літак тощо для догляду за порядком, безпекою на якому-небудь об’єкті, в якомусь районі.  Словник української мови в 11 томах