патякання
ПАТЯ́КАННЯ, я, с., зневажл.
Дія за знач. патя́кати.
Карнавченко провів час добре, роздивляючися навколо і прислухаючись до патякання підлітка-помічника (І. Сенченко);
– А що про дівчину через твоє патякання поганий поголос, всілякі брехні підуть, тобі однаково? (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)